Інвестиції в молодь – це інвестування у наше суспільство (як  сьогоднішнє, так і завтрашнє), тому  воно є одним із ключових моментів у досягненні політичних цілей, що лежать в основі саміту ЄС в Лісабоні: зробити Європейську економіку „найбільш конкурентоспроможною та динамічною в усьому світі”.

Молоді люди чітко декларують, чого вони прагнуть: щоб їх голоси було почуто, щоб їх сприймали як повноправних учасників процесу; вони  бажають відігравати провідну роль у будівництві Європи, впливати на обговорення шляхів її розвитку. Європа усвідомлює, що необхідно надати молодим людям можливість виражати свої ідеї і в той же час -  виховувати в них толерантність до ідей інших членів суспільства.

У своїй доповіді на міжнародному семінарі у Вроцлаві соціолог з Мюнхена, опираючись на дані відомого німецького соціологічного опитування «Шелл-2006», поглянула на європейську молодь по-особливому: проаналізувала, як молоді люди проводять дозвілля, і пов'язала цю інформацію із громадським життям. Одна з найбільш помітних сучасних тенденцій полягає в тому, що робота й дозвілля стають усе більш близькими в житті пересічного молодого європейця. Тому, на її думку, сучасна молодь потребує підготовки для участі в політичному та громадському житті.

Активна участь в європейських проектах, в роботі міжнародних організацій могла б покращити усвідомлення молодими європейцями їх приналежності до Європи і розуміння своєї європейської ідентичності. Проте вибори, що пройшли влітку 2004 року розчарували молодь: лише одна третина молодих людей (в середньому в них взяли участь 45,6% виборців) у віці від 18 до 24 р. взяла в них участь.

Молоді європейці менше зацікавлені в політиці, але вважають, що краще в ній обізнані, ніж старші покоління. Втім, це не означає, що молоді люди не готові включитися в політику. Просто вони вважають за краще брати участь в ній за допомогою інших, некласичних форм, а не таких традиційних, як вибори або членство в політичних партіях.

Опитування засвідчило, що більшість молодих європейців цікавить політика і новини на міському чи регіональному рівні, вони також цікавляться справами Євросоюзу. Водночас європейська молодь не дуже активна в політичній діяльності: у демонстраціях бере участь кожен п'ятий опитаний, ту чи іншу петицію за останній рік підписав кожен четвертий серед опитаних.

Хоча дві третини молодих європейців відчувають свій зв'язок з Європою, не можна стверджувати, що це стосується всього населення в цілому. Відносна кількість європейців, яка вважає себе європейськими громадянами також значніша серед молоді, ніж серед решти населення.

Європейська молодь намагається все більше бути залученою до громадського життя, впливати на різні аспекти розвитку соціуму та доводити свою думку до широкого загалу. Зокрема, її участь та активність у европейському просторі регламентує Європейська Хартія участі молоді в житті громади й регіону. Вона була укладена й прийнята в березні 1992 року внаслідок двох  конференцій з молодіжної политики, що проводились Постійною Конференцією (нині: Конгресом) громад і регіонів Європи в Лозанні (липень 1988 року) и Лланголлені (вересень 1991 року).

Молодь Європи, через інтергративні процеси, що відбуваються та провадяться в країнах Европейського Союзу, починають відчувати свою спільність та приналежність до однієї  потужної групи, що має і здатна впливати на публічні процеси, та може відстоювати свою інтереси, доносячи власну думку до вищих органів. Приміром, 2-7 червня 2007 року в Австрії, у Відні, пройшов Європейський молодіжний форум „YES!” – Young European Solidarity (Молодіжна Європейська Солідарність). Темою П’ятого Європейського табору було гасло „Скажемо ТАК! Європейській солідарності!” Участь у ньому взяло 22 країни Європи, загалом було 26 команд.